- закови
- -ів, мн. (одн. і збірн. зако́в, -у, ч.), заст., поет.Кайдани, пута. || перен. Те, що зв'язує, сковує, гнітить людину.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заковика — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
заковирюваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заковирювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заковичка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
заков — див. закови … Український тлумачний словник
кайдани — 1) мн. (залізні ланцюги з кільцями, що їх замикають на руках / ногах заарештованого / в язня), ланцюги, пута[о], закови, заліза; наручники (металеві кільця, що їх надівають на руки заарештованим) 2) мн. (те, що сковує волю, зв язує, гнітить… … Словник синонімів української мови